Experiencing Interruptions?

I am not from the Sky / Я не з неба

У м. Коломия на Івано-Франківщині проживає 95-річний сотенний Української повстанської армії Мирослав Симчич (бойове псевдо – «Кривоніс»). Він – єдиний командир УПА, що живий донині. І він розповідає свою нелегку історію.
Після закінчення архітектурного технікуму у 1943 році молодий хлопець вступає до загону УПА. Командири швидко помічають кмітливого бійця на псевдо «Кривоніс» і при першій нагоді відправляють до старшинської школи.
По навчанню вправний кулеметник отримує офіцерське звання і направляється на Буковину для ведення пропагандивної роботи. Після утворення Березівської сотні УПА, у яку ввійшли виключно земляки Мирослава, молодого бійця повертають у Карпати і призначають чотовим.
Під час боїв за село Космач-бандерівську столицю він отримує завдання заблокувати дорогу Яблунів – Космач і не допустити надходження військ НКВС до села.
Сотня під командуванням Кривоноса виграє бій під Космачем, який в подальшому отримує назву Рушірського бою. Загін більшовиків розгромлено. Мирослава Симчич отримує поранення. Скільки насправді було загиблих з обох сторін по сей день залишається невідомим. Джерела НКВС говорять про 13 загиблих військових і 34 загиблих бійців УПА. Повстанські донесення називають цифру у 100 вбитих більшовиків та двох упівців. А у 1968 році на допиті в НКВС Мирослав Симчич дізнається, що його сотня знищила 376 НКВДистів. Достовірно відомо лише те, що командир з’єднання Дєргачов та кілька офіцерів загинув у перші хвилини бою.
Наступні два роки Березівська сотня рейдує групами, переховуючись у криївках. Сотенний Кривоніс обходить своїх побратимів, і під час одного з обходів його виказують НКВС. У хаті Кривоніс з товаришем відстрілюються від 49 солдат. Хату підпалюють і непритомних бійців беруть у полон. Товариш Кривоноса помирає від тяжких ран, а Мирослава везуть на допити у Станіславів.
Спочатку командира УПА намагаються вербувати. Потім катують. Він не здається і отримує 25 років таборів і 5 років ураження в правах.
У таборі боротьба продовжується. І, не встиг Симчич вийти на волю і оселитись у Запоріжжі, як його знову заарештовують.
Всього Мирослав Симчич відбув у радянських таборах 32 роки, 6 місяців і три дні. Повну реабілітацію отримав лише у 2017 році.

In the city of Kolomyya, Ivano-Frankivsk region of Ukraine lives 95-year old former centurion of Ukrainian Insurgent Army hundred-year-old Ukrainian rebel army Myroslav Simchych (alias Kryvonis). He is the last UIA commander living now. And he tells his difficult story.

  • Maria Yaremchuk
    Director
  • Alla Mehel
    Writer
  • Maria Yaremchuk
    Producer
  • Alla Mehel
    Producer
  • Bohdan Maksymenko
    Key Cast
    "Myroslav Symchych"
  • Anna Koshut
    Key Cast
    "A Girl"
  • Andriy Kyselov
    DOP
  • Hryhorii Lukianenko
    Sound, Music
  • Project Title (Original Language):
    Жива УПА. Фільм третій. Я не з неба
  • Project Type:
    Documentary
  • Genres:
    historical, biography, drama
  • Runtime:
    30 minutes
  • Completion Date:
    November 2, 2019
  • Country of Origin:
    Ukraine
  • Country of Filming:
    Ukraine
  • Language:
    Ukrainian
  • Shooting Format:
    Digital
  • Aspect Ratio:
    16:9
  • Film Color:
    Color
  • First-time Filmmaker:
    No
  • Student Project:
    No
  • 4th Cinema Forum "The FilmWave"
    Ternopil
    Ukraine
    November 14, 2019
    Official Selection
Director - Maria Yaremchuk